Операційні системи та системне програмування (ІСТ)
Тип: Нормативний
Кафедра: радіоелектронних і комп'ютерних систем
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
3 | 4.5 | Залік |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
3 | 32 | Бойко Я. В. | ФеС-21 |
Лабораторні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
3 | 32 | ФеС-21 | Павлик М. Р. |
ФеС-23 | Павлик М. Р. |
Опис навчальної дисципліни
Курс «Операційні системи та системне програмування» є нормативною дисципліною для спеціальності «Інформаційні системи та технології».
Мета:
• формування у студентів знань про фундаментальні концеп¬ції та практичні рішення, що лежать в основі сучасних операційних систем (ОС);
• формування у студентів практичних навичок професійного використання та адміністрування операційних систем і створення базового системного програмного забезпечення;
Завдання:
Після вивчення даної дисципліни
студент повинен знати:
• систематику та основні тенденції розвитку сучасних ОС;
• теоретичні основи та практичні аспекти архітектури ОС;
• програмні інтерфейси ОС;
• призначення та функції інструментальних засобів для створення системного програмного забезпечення;
• основи програмування прикладних та системних задач;
• порядок розробки системних алгоритмів та програм;
студент повинен вміти:
• створювати програмні модулі для різних операційних платформ;
• застосовувати функції, що експортуються операційним середовищем;
• вирішувати питання організації програмного інтерфейсу в системних програмах та модулях;
• оптимізувати програмний код.
Для вивчення дисципліни необхідні знання з таких курсів: основи програмування і алгоритмічні мови, моделювання процесів і систем, сучасні технології програмування, комп’ютерні мережі, архітектура комп’ютерів.
Рекомендована література
1. Шеховцов В. А. Операційні системи. – К.: Видавнича група BHV, 2005. – 576 c.
2. Таненбаум Э. Бос Х. Современные операционные системы. 4-е изд. – СПб.: Питер, 2015. – 1120 с.
3. Гордеев А. В. Операционные системы. – СПб.: Питер, 2004. – 415 с.
4. Лав Р. Linux. Системное программирование. – СПб.: Питер, 2008. – 416 с.
5. Побегайло А. П. Системное программирование в Windows.. – СПб.: БХВ-Петербург, 2006.
– 1056 с.
6. Иванов Н. Н. Программирование в Linux. – СПб.: БХВ-Петербург, 2007. – 416 с.
7. Рочкинд М. Программирование для UNIX. – М.: Издательско-торговый дом «Русская
редакция»; БХВ-Петербург, 2005. – 704 с.
8. Карпов В. Е., Коньков К. А. Основы операционных систем. Курс лекций. – М.: ИНТУИТ.РУ «Интернет-Университет Информационных Технологий», 2005. – 536 с.
9. Харт Дж. М. Системное программирование в среде Windows. 3-е издание.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. – 592 с.
10. Таненбаум Э., Вудхал А. Операционные системы. Разработка и реализация. – СПб.: Питер, 2007. – 704 с
11. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Сетевые операционные системы. – СПб.: Питер, 2002. – 544 с.