Кафедрі оптоелектроніки та інформаційних технологій – 40 років

14.11.2019 | 13:42

Вітання всім – абітурієнтам, студентам і випускникам факультету електроніки та комп’ютерних технологій, його викладачам і працівникам, а також тим, хто просто цікавляться справами факультету! Розкажемо коротку історію про одну з кафедр нашого факультету, якій виповнилося 40 років. «День народження» кафедри оптоелектроніки та інформаційних технологій на факультеті було відзначено 6 листопада цього року – у той самий день, коли в далекому 1979 році відбулося перше неформальне засідання колективу кафедри.

Отже, кафедру оптоелектроніки та інформаційних технологій було засновано 1979 року під, мабуть, не всім зрозумілою назвою «кафедра нелінійної оптики». Не намагаючись вичерпно пояснити суть терміну, нагадаємо лише, що на нелінійних (зокрема електрооптичних) явищах заснована робота багатьох відомих приладів електроніки та оптоелектроніки. Хоча самого терміну «оптоелектроніка» тоді ще не було, а відповідні пристрої та системи (фотодіоди, світлодіоди, лазери, монітори, світлочутливі матриці для фотокамер, сканери, оптоволоконні системи та ін.) називали дещо незграбніше – «оптико-електронними». У 1970-х роках у нашому університеті вже цікавилися цією галуззю, проте в тодішньому не надто звиклому до змін суспільстві було непросто відкрити нову університетську кафедру. А зробили це аж тоді, коли держава офіційно зареєструвала відкриття під номером 221. Це було відкриття нового електрооптичного явища, співавтором якого був Орест Григорович Влох. Він і став першим завідувачем новоствореної кафедри.

Спочатку на кафедрі працювали п’ять викладачів – О. Г. Влох, Лев Пилипович Луців-Шумський, Леонід Анатолійович Лазько, Олександр Миколайович Шибистий і Михайло Іванович Брилинський – і троє інженерів. На кафедрі також організували науково-дослідну лабораторію НДЛ-14, керівником якої був Іван Михайлович Климів. Нині на кафедрі з її складу станом на 1979 рік успішно працює лише доцент Володимир Андрійович Грабовський. А в 1981 році на кафедру прийшов нині її професор Ігор Іванович Половинко.

Кафедра плідно працювала в оптоелектронній галузі, що засвідчили численні наукові праці та нагороди, які її працівники одержували на ВДНГ (виставці досягнень народного господарства). Починаючи з 1982 року, на базі кафедри було створено велике спеціалізоване конструкторське бюро «Модулятор», куди ввійшли працівники інших кафедр факультету. В 1991 році О. Г. Влоха було обрано депутатом Верховної Ради України першого скликання. Тоді ж на основі кадрового та матеріального потенціалу кафедри було створено Інститут фізичної оптики Міністерства освіти та науки України.

У 1986 році свій відбиток на розвиток кафедри наклала Чорнобильська катастрофа. Так склалося, що лабораторія та апаратура, потрібні для вивчення наслідків Чорнобиля, тоді перебували саме на цій кафедрі. Працівники лабораторії почали інтенсивно розвивати радіоекологічний напрям досліджень. Результатами кількох потужних проектів стало вивчення радіоактивного забруднення територій Львівської області та Шацького природного національного парку. На додаток, на кафедрі створили радіоекологічну лабораторію, яка була сертифікована та акредитована державою.

Пройшли десятиліття. І світ, і наша країна зазнали значних змін. Після 2000 року все вагомішим напрямом роботи факультету стали комп’ютерні науки та інформаційні технології. Кафедра оптоелектроніки та інформаційних технологій не стояла осторонь від цих процесів. Не відкидаючи своїх традиційних здобутків у царині оптоелектроніки, зараз вона готує спеціалістів з інформаційних технологій, найперше в галузі штучного інтелекту. Зокрема, предметами викладання та науки на кафедрі є запис, передавання та відображення інформації, опрацювання цифрових сигналів і зображень, розпізнавання образів, комп’ютерна лінгвістика та обробка природної мови, бази знань, нейронні мережі, інтелектуальні сенсори, складні системи і мережі та ін.

Кафедра зі славною історією не старіє – вона розвивається й росте. Відомо, що нині світ стоїть напередодні Четвертої індустріальної революції, найважливішими компонентами якої багато хто з авторитетів визнає штучний інтелект і великі дані, Інтернет речей, віртуальну реальність і 3D-друк. А для втілення в життя революційних змін потрібні добре підготовлені «революціонери» – висококваліфіковані фахівці. У цьому плані навряд чи хтось може закинути кафедрі оптоелектроніки та інформаційних технологій те, що вона стоїть осторонь від сучасних потреб суспільства. Отже,

З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ, КАФЕДРО! УСПІХІВ ТОБІ І ЗВЕРШЕНЬ!