Львівський університет відвідав лауреат Нобелівської премії в галузі фізики Кіп Торн
31 травня 2025 року Львівський національний університет імені Івана Франка відвідав лауреат Нобелівської премії, всесвітньо відомий фізик-теоретик, консультант та співпродюсер фільмів «Інтерстеллар», «Контакт» та «Опенгеймер» Кіп Торн. Під час візиту, який відбувся в рамках всеукраїнського науково-технологічного фестивалю OL Science & Tech Fest, Кіп Торн презентував лекцію «Наука “Інтерстеллара”: реальність, що лежить в основі фантастики» та відвідав Музей історії Університету.
Спершу нобелівський лауреат в галузі фізики прочитав натхненну і динамічну лекцію в Актовій залі Університету. Розповідаючи про наукові дослідження, які лягли в основу культового фільму «Інтерстеллар», Кіп Торн акцентував на головній меті лекції – показати, що фантастика може бути точним відображенням науки, а наука – джерелом натхнення і глибокого емоційного досвіду. Виступ Кіпа Стівена Торна став унікальним поєднанням особистої історії, наукового аналізу й розповіді про те, як наука змінює уявлення глядачів у кіно.
Нобелівський лауреат розпочав свій виступ зі слів вдячності Україні та українцям, які вражають своєю стійкістю й надихають увесь світ.
«Для мене велика честь отримати запрошення прочитати тут лекцію, бо я дуже захоплююся львів’янами і народом України, за те, що вони протистоять владіміру путіну та російському вторгненню. Ви – наша перша лінія оборони. І я відчуваю величезну вдячність до Вас. І моя присутність тут, я сподіваюся, є простим способом показати, що ми таки справді стоїмо поряд з вами. Вчора я зустрівся з мером вашого чудового міста. Він дав мені цей браслет. На ньому написано «Незламний». Я бачу тут цей дух людей, які незламні, і мене це захоплює», – зазначив Кіп Торн перед початком лекції.
Далі всесвітньо відомий науковець розповів про етапи створення фільму «Інтерстеллар»: як від зустрічі з продюсеркою Ліндою Обст ще у 1980-х ідея фільму стала реальністю, що об’єднала Голлівуд і фізику. «Ми з Ліндою ще тоді стали добрими друзями, і 25 років потому, в жовтні 2005 року, вона зателефонувала мені й запропонувала працювати разом з нею над фільмом. Я роздумував усього якихось кілька мілісекунд перш ніж погодитись. Мені здалося, що це буде чудова можливість не тільки самому розважитись, а й, можливо, надихнути людей по всьому світу на заняття наукою. Це стало моєю головною метою», – поділився Кіп Торн.
«Інтерстеллар» зі самого початку мав стати не просто фантастикою, а фільмом, заснованим на точній науці. Кіп Торн розповів про свою співпрацю з Крістофером і Джонатаном Ноланами, під час якої обидві сторони погодилися: нічого у фільмі не повинно суперечити фундаментальним законам фізики. Згадуючи про те, як починалася робота над фільмом із Крістофером Ноланом, Кіп Торн високо оцінив його наукову інтуїцію та відмітив спільність їхніх поглядів та цілей, що й зробила співпрацю такою успішною. «Крістофер Нолан має сильну інтуїцію у всьому, що стосується науки. Спочатку він боявся, що я буду таким собі поліцейським, який буде вказувати йому, що він може робити, а що – ні, а я боявся, що він порушить закони фізики і перетворить фільм на якусь шалену нісенітницю. Та коли ми розпочали обговорення, всього за кілька годин з’ясувалося, що ми прагнемо одного й того ж», – розповів він.
Надалі Кіп Торн перейшов до висвітлення окремих практичних моментів роботи над фільмом, що стосувалися фізичних явищ та законів. Так, він поділився тим, як ретельно проводилися розрахунки для сцени, де одна година на планеті біля Чорної діри відповідає семи рокам на Землі. Спершу Торн вважав це неможливим, але після точних обчислень виявилось: таке уповільнення часу можливе, якщо Чорна діра має майже максимально допустиме обертання.
Під час лекції Кіп Торн простими словами пояснював складні речі, зокрема такі принципи як викривлення простору-часу, кротовини, гравітаційні сигнали тощо. Він розповів про різні наукові концепції, які лягли в основу кінокартини, серед яких особливо цікавими видаються також ідеї про п’ятий вимір, гравітаційні аномалії, подорожі в часі, міжзоряні перельоти, квантову гравітацію і сингулярність. Так, про хвилю на планеті Міллера науковець говорив як про реальне фізичне явище – солітон, що виникає за певних умов, і це зображення було науково змодельоване. Він також пояснив, що кротовини, хоч і гіпотетичні, можуть існувати, якщо наповнити їх так званою «екзотичною матерією» – з від’ємною енергією, яку, за словами Торна, фізики вже спостерігають у лабораторіях як вакуумні флуктуації.
Окрему увагу Кіп Торн приділив фіналу фільму – тессеракту, чотиривимірному кубу, в якому герой передає гравітаційні сигнали доньці. Ця частина, за його словами, є найбільш спекулятивною, але все ще пов’язана з реальними фізичними концепціями. Він визнав, що деякі сцени вимагали художніх допущень, проте наука залишалася їхньою основою.
Завершуючи свій виступ, Кіп Торн наголосив, що головна ідея його праці над фільмом полягала в популяризації науки. І ця мета була успішною, адже безліч молодих людей після перегляду фільму зізнаються: саме він надихнув їх стати науковцями. «Я вірив, що цей фільм, а також моя книга «Наука “Інтерстеллара”» надихне молодих людей на заняття наукою, просвітить їх у певних моментах і прояснить деякі речі. Я дуже радий, що фільм і книга мали значний успіх і згодом чимало молодих людей казали мені, що саме завдяки цій кінострічці та моїй книзі вони наважилися піти в науку», – із захватом поділився Кіп Торн. Лекція вченого у Львівському національному університеті імені Івана Франка стала продовженням цієї місії – зробити складну фізику зрозумілою, близькою й захопливою.
Після виступу Кіп Торн відвідав Музей історії Університету, де проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Володимир Качмар коротко розповів науковцю про головні історичні віхи ЛНУ ім. Івана Франка. Також у Музеї нобелівський лауреат залишив відгук у Книзі почесних гостей.
Додамо, що сьогоднішньому візиту нобелівського лауреата до Університету передувала його зустріч із академіком НАН України, професором Романом Гладишевським, під час якої Кіп Стівен Торн ознайомився із науковими досягненнями, динамікою розвитку та сучасністю Львівського університету.