“Я – українець. Оце і вся моя біографія”
Андрій народився 5 січня 1994 року у древньому мальовничому містечку Городок, що на Львівщині. Тут зростав, навчався, тут у 2011 році закінчив Городоцьку загальноосвітню школу-гімназію № 2 І-ІІІ ступеня. У школі був доброзичливим, добрим, енергійним учнем, завжди активний учасник шкільного життя.
Після закінчення школи вступив до Львівського національного університету ім. Ів. Франка на факультет електроніки, який закінчив у 2016 році, здобувши повну вищу освіту за спеціальністю «Інформаційні технології проектування» та отримав кваліфікацію «спеціаліст із інформаційних технологій проектування».
Паралельно з основним навчанням з червня 2013 року по липень 2015 року пройшов повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу в Академії Сухопутних Військ ім. П. Сагайдачного. 18 липня 2015 року склав військову присягу на вірність Українському народу, якій залишився вірним до останніх хвилин свого такого молодого, сповненого мрій, задумів і планів та такого короткого і гідного життя. Це була надзвичайно важлива подія в житті Андрія. Потім, у 2023 році він напише :«…Я просто той, хто вірний своїй присязі. Для мене це не пусті слова – я дав обітницю своєму народу і своїй Україні».
Після закінчення навчання розпочав свій трудовий шлях. Працював на ТзОВ «Бадер Україна», де його шанували і цінували, як кваліфікованого працівника, хорошу людину, який завжди готовий прийти на допомогу, розділити чи то радість чи допомогти вирішити проблему.
Андрій дуже любив мандрувати, особливо Україною. На запитання: «Чому не поїдеш кудись за кордон у відпуску?» він відповідав: «В Україні стільки гарних і цікавих місць де я не був…».
Завжди, з дитинства захоплювався футболом. Був палким фанатом ФК «Карпати» (Львів), «Динамо» ( Київ) та «Арсенал» (Лондон). Ніколи не пропускав можливості відвідати матчі улюблених команд. Мріяв побувати на домашньому матчі «Арсеналу» на «Emirates Stadium».
Цікавився сучасною музикою. Любив відвідувати музичні фестивалі.
Андрій дуже цінував дружбу і був вірний дружбі. Для нього слова «друг», «товариш» були не просто звуки, це було щось дуже – дуже важливе, сокровенне, цінне.
Як у кожної молодої людини у Андрія було багато мрій, планів, задумів… Він мріяв про власну родину, дітей… Але настало страшне 24 лютого 2022 року… І все змінилося – плани, пріоритети, змінилося життя…
Справжній патріот, свідомий громадянин Андрій Садов’як вже на другий день великої війни не чекав, не ховався, а пішов у військомат і став на захист незалежності, свободи і територіальної цілісності держави, на захист кожного з нас. «Хто, як не ми ? Нічого боятися, я давав присягу, коли закінчив військову кафедру, так що це мій обов’язок, та і в майбутньому хочу жити в цій країні без сорому, що я кудись заховався. А далі заживемо, я вірю в успішну Україну» – сказав Андрій вдома.
Був призначений командиром взводу охорони роти охорони першого відділу Львівського РТЦК та СП м. Городок. Вже будучи на службі Андрій багато волонтерив, приймав участь у різних добродійних заходах («Пробіг до 100 тисяч бронежилетів» та ін.) Коли мав вільну хвилину долучався до плетення маскувальних сіток.
Згодом приєднався до новоствореної 42 окремої механізованої бригади ЗСУ.
Пройшов бойовий вишкіл у Німеччині. Будучи командиром взводу Андрій дуже цінував побратимів і робив все можливе щоб зберегти особовий склад, щоб покращити забезпечення взводу. Він переживав за весь взвод і за кожного окремо. Взвод став для Андрія другою сім’єю, а побратими – рідними людьми. У складі 42 окремої механізованої бригади ЗСУ Садов’як Андрій виконував бойові завдання на, просочених кров’ю цвіту української нації, землях Луганщини та Донеччини. Зокрема на Лиманському напрямку у Серебрянському лісництві, а згодом на пекельному Бахмутському напрямку, в районі н.п. Хромове та Богданівка де 17 грудня 2023 року, не доживши кілька днів до свого 30-річчя, при виконанні бойового завдання по захисту України, внаслідок ворожого мінометного обстрілу, одержавши поранення несумісні з життям Андрій загинув, залишившись відданим військовій присязі та громадянському обов’язку.